Примечание по скачиванию.

Аха, тутка є лінки на закачування. Ми знаходимо, що де є в мережі та показуємо пальцем, де взяти. Але хай там як, треба бути чесними: коли ми скачуємо піратський контент, музиканти не заробляють жодної копійки на нашій до них прихильності. Тож, ознайомитись, та бігом в магазин по "ліцензію!"

11 авг. 2014 г.

Within Temptation "The Unforgiving" (2011)


Останнє, що можна подумати на нинішніх "Спокусників" - це симфонік/готик/метал. І найліпшим альбомом для мене поки що залишається "The Silent Force". Втім, фіг з тим, що новий альбомчик - попсня, бо їй вдалося трохи розтормошити мою музапатію. Але по-любасу, обкладинка альбому це п***ць! Це якийсь покусаний упирями Ксена та Гаррі Поттер з компанією...
Качати Within Temptation "The Unforgiving" тут:

Ну і кліпчик для кращого розуміння:


Чуже відео з Ютубу так само як і чуже посилання на весь альбом я видаляю, бо удостоїлась честі отримати претензії від правонаступників, які чомусь вважають прийнятним видаляти весь мій текст, на які мої авторські права ніхто, до речі не відміняв. Їбанашки.

12 дек. 2012 г.

ThePianoGuys - ThePianoGuys (2011)

Не знаю, що писатимуть нащадки про історію музики та моди початку 21 ст. Хіба як про добу суцільних каверів. І там, і там.

Але в музиці справи йдуть всяко ліпше: написано за попередні століття стільки, що вистачить на переробки ще не одному поколінню.

От наприклад, моє цьогорічне відкриття: ThePianoGuys.  І вони прекрасні, прекрасні! Багато переробок об'єктивно кращі за оригінал.

Інтернету про них поки що відомо мало, англійська Вікіпедія містить невеличку замітку, найбільше інфи є на Ютубі (себто тонни високоякісного відео: рояль на скелі, рояль в кущах лісі, рояль на даху, рояль на березі тощо). Заявлений склад - 5 хлопців з Юти, хоча видно переважно тільки двох: Джона за роялем та Стівена за віолончеллю. Останній має чарівну властивість: може розмножуватись. Ну, теє... як ксерокс. Був собі один, аж раптом - хоба! Вже два Стівени. Чи три або сім.
До речі, хлопці самі цей факт малознаності (впевнена, що тимчасової) усвідомлюють і розцінюють як привід для розіграшів

Нате свіженьке відео, нехай і вам засвербить у носі. 

 І ще:
Ну, і з голосом, в афростилі, як контрольний: А тепер можна вважати вас підготовленими і відпускати до закачування  дебютного альбому "ThePianoGuys"

Тільки от чому не TheCelloGuys?

7 дек. 2012 г.

Таке собі фан-відео для Miss Construction


Я не знаю, чи Miss Construction знають про Дашу з Плейбою, в якої гостра алергія на труси, але відеоряд шикарно ліг на звук. Просто створені одне для одного!

Garou в Дніпрі



На концерті Гару мусить побувати кожен хоч раз у житті. Навіть якщо ви вважаєте, що ви його не любите. Йти треба, бо вам сподобається. Гару - це, блін, 2 метри енергії, харизми і шарму! 2 години відпахати, тримаючи увагу залу, не маючи особливих спецефектів, костюмів з пір"ям і стразіками - це треба мати талант. А голос, голос... Цей голос здатен уввести в транс!

Грає мінімум на 5 інструментах.



Склад глядачів: 90% жінки, 10% діти і чоловіки.

Гару кокетував із залом, жартував, ходив у нарід цілувать дівок і танцювати. 

Зал вдячно плескав і носив квіти. Нє, не так. НОСИВ КВІТИ. Пам"ятаєте вчительок на перше вересня, які оберемки квітів вони тягнуть з лінійки? Такий мега-букет не завжди поміщається у відро. Так от, Гару мав таких букетів зо сім (7). Судячи з того, що дякував здавленим голосом, гадаю, що сам був шокований. Принаймні у Франції йому квітів не дарують, якщо ДВД з Берсі можна брати за взірець.

Одне було кепсько. Давно вже було б хлопцеві відмінити ті кріселка та зробити нормальній стоячий партер, бо (і я бачу, що не самотня) сидіти під Гару важко, хочеться ковбаааситиииись! 


30 дек. 2011 г.

goog bye, 2011!

Озираючись назад, мушу визнати, що рік для мене в музичному плані був ніяким. Переслухано гігабайти треків, однак вражень майже не залишилось. Не було такого, щоб від музики забивало дух. Невже це вікове і більше зі мною нічого подібного не станеться, як то бувало з Unheilig чи a-ha?
От зараз пишу ці рядки під "Рata ni jind kad muk jani eh" - одна з небагатьох речей, які я визнаю кращими з надибаного цього року. Прикметно, що записано її аж 2007... Де б добути в нормальній якості?..



Втім, були, були моменти просвітлення, і дещо путнє таки потрапляло в мій плеєр!
І тут викладу невеликий чартик.

Номер 10 Eisbrecher обіцяють видати новий альбом. Хочеться вірити, він буде драйвовіший за попередній. Правда, ілюзій не маю. Для полегшення чекання хлопці викинули відео на Verrückt. Відео класне, дуркувате! Воно реально рятує пісню, яка сама по собі, без візуалізаціі дуже втрачає. Васельський мачо нев`їбенний, сюжет змушує ворушити мізками, дєвка місцями страшненька, місцями дуже вродлива. Втім, в нас з криголамами явно різні смаки на жінок.

 
Номер 9
Hej Matematik. Ооо, це дуже кльова парочка з Данії! Я вподобала того, що старший (малий - його племінник). Ви, певно, теж з ним знайомі. Пам’ятаєте безсмертну пісеньку про "барбі долл"? І кліп пам’ятаєте? Хлопець на задньому плані, яскраво жовте волосся, а зачіска нагадує глибоководну бомбу. Згадали? Так от, тепер додайте 15 років, природний колір волосся, доладний вузький костюм як у новому британському серіалі про Холмса. Ну а хитрі очі з бісиками ніде не поділись. А які кльово-симетричні криві в нього зуби!..

Як красунчика звати? Яка, в біса, різниця, якщо він такий симпатяга та ще й співає про науку математику? Втім, з купи закачаного залишилось Party I Provinsen, Kato På Maskinerne та ще дві речі. До речі, данська мова звучить надзвичайно незвичайно! Це якась чудесна суміш звуків німецької, французької, англійської та ще чогось невловимо знайомого!..



Номер 8
Il Divo випустили в листопаді «Wicked game». Що сказати? Майстри! Причому, вони для мене ніколи не були гуртом одного ряду, на зразок, приміром, «Грегоріан» чи «Енігма», які впіймали свою хвилю і міцно її тримають. І в цьому вся засада. Бо з ними не вийде, особливо з останнім альбомом, послухати солодких пісень прекраснозадих хлопчиків… Вони, холєра, дуже різні кожного разу, не зважаючи на жанрово-стильові особливості. Певно, попали не в той настрій, бо розслабитись з цим альбомом не можу, нормально сприймається лише Sempre Sempre та Stay (Ven a Mi). Хоча, ще раз підкреслю, музика вищого ґатунку!

Номер 7 Кохання мого життя, Jassi Sidhu, видав, нарешті, лонгплей Singing Between The Lines. Між рядків він наспівав багато чого і багато з ким. Є в індусів манєчка співати дуетами, а то й великим кагалом. Часто виходить ловко, але частіше на вухо європейця – паршиво. В даному разі серед усього загалу мене зачепив дует з дружиною одного з RDB, - Нінді Каур: Jassi Sidhu & Pama Sarai - Yaariya (Ft.Nindy Kaur). Особливістю цього альбому не лише збірність, але й наявність відео мало не на весь трек-лист. Ну, діло таке, треба просувати бхангру в маси, чим не варіант?


Номер 6
Тарас Компаніченко. Просто мене від нього штирить. Навіть не полінувалась сфоткатись з ним на цьогорічній "Країні", бо фотки в стилі "Я і Звєзда" - не мій жанр. Він, до речі дуже милий чоловік. Міфотворець.

Номер 5
ТНМК СПАМ. Писала про них, особливо додати нічого.

Номер 4
Bernstein
Здається, цей гурт благополучно розвалився ще задовго до того, як я їх налапала. Бо перший альбом від 2008 (чи 2009, дані різняться) Lichtwаеrts залишається поки що останнім. Як побачите 2 металевих (яке би пристойніше порівняння знайти, гг?) черв’яки, на обкладинці, - качайте! Альбом дуже і дуже пристойний, синті-поп в кращих традиціях, з чудовим виразним голосом. Не знаю, як їх можна плутати з Вольфсхаймом, як дехто твердить, бо на Петера зовсім не схоже. Слухаю вже рік і не набридає (а Вольфсхайм, до речі, тільки «Кайн цюрюк», решта – повз каси). Однак щось хлопцям не поперло, навіть дойченет не дуже про них зна.

Номер 3, Номер 2, Номер 1
Емпті…