Примечание по скачиванию.

Аха, тутка є лінки на закачування. Ми знаходимо, що де є в мережі та показуємо пальцем, де взяти. Але хай там як, треба бути чесними: коли ми скачуємо піратський контент, музиканти не заробляють жодної копійки на нашій до них прихильності. Тож, ознайомитись, та бігом в магазин по "ліцензію!"

14 сент. 2010 г.

Країна мрій. Частина 6. Львів

Ги, перше, що побачила, випавши з буса "Луцьк-Львів", була реклама Країни Мрій у Львові. Причому, ми знову потрапляли на другий день. Отак і з'являється паранойя))
Мусили йти. Більшою мірою через те, що в Києві зажала на Компаніченка (підсобіть, де купити, чи що? Щоб я вже заткнулася з ним) плюс на Личаківський цвинтар ходили кілька разів, а от щоб піднятись вгору, так нє, треба привід.


Що сказати про Львів? Скромніше, тихіше. Дві великі сцени вдень не працювали. Але. Різноманітніші набагато роботи майстрів, менше попси. А головне - сам Шевченків гай! Давні хати, хати-гражди, млини, церкви заходу України серед пралісу! Часто з будівель сформувані цілі обійстя, вправно вписані в рельєф місцевості. Церкви майже всі працюють, а господарські та житлові будівлі можна оглянути лише ззовні.
Якщо хто заярмаркується і зголодніє, то вибір його не вразить: мало і дорого. Холодного катма(((

Дещо здивувала відмінність цінової політики: коли в Києві 30грн з носа, дітям і пенсіонерам безкоштовно, то у Львові платять всі, платять по 35 грн. З музикою було зовсімм сутужно: одна дохленька ятка. Але там знайшла 2 кльових диски з волинкою і пісні ірландських пабів. Купили коралі та пляшку медовухи.
Сиділо двоє людей на колоді при виході та між собою говорили, що таку фігню слід було передбачити: торік за квиток брали щось із 80грн, і був натовп, звісно на другий рік люди не прийдуть. Схоже на те.

А це нам попавсь Олег Скрипка. Щойно він скупився, до нього підрулили пара дядьків з проханням сфотографуватися, аргументуючи переконливо: "Ми з Чернівців!"

Комментариев нет: