Примечание по скачиванию.

Аха, тутка є лінки на закачування. Ми знаходимо, що де є в мережі та показуємо пальцем, де взяти. Але хай там як, треба бути чесними: коли ми скачуємо піратський контент, музиканти не заробляють жодної копійки на нашій до них прихильності. Тож, ознайомитись, та бігом в магазин по "ліцензію!"

5 авг. 2010 г.

Країна мрій. Частина 4. Тарас Компаніченко

Хай вас не лякає, що важко знайти частини 2 і 3: то я так викладаю.
Що б такого розказати про музику на «Країни мрій»? Дочікуватися, коли на головнній сцені почнеться основне дійство, сил не було. Вийшов якийсь дохленький розігрів… Нє, часом в них бували й проблиски. Але не фонтан. Тож, «Вася Клаб», «Астарта» та Фома виступали вже без мене.Отже, приплету сюди таке:

За продаванням витрішок до сцени «Кобзарська майстерня» дійшла пізненько, але вчасно))) Чую, хтось так ловко грає та виспівує, такий знайомий голос! Ну чисто тобі любов всього мого життя - кобзар, лірник і бандурист Тарас Компаніченко

І молодняк обсів його, як бджоли вулик, і дощ їм не дошкуля… Стояли, сиділи де прийдеться: на бордюрах, на карематах, ряднах та й просто на траві. Згадалися картинки/розповіді з уроків літератури про давніх кобзарів, коли ото прийде такий співець в село, а коло його зберуться старі й малі та слухають задумано про давні славні часи… 

Але наступної миті засумнівалась: голос був втомлений, і, може, навіть трохи сердитий, якось з притиском співає. Питаюся в двох хлопців: «А хто то?» «Не знаю, але дуже гарно! Він вже давно співає». Тільки не треба єхидних зауваг, мовляв, було б подивитись. Недобачаю я, вже аж на фото розгледіла. 

Тарас Компаніченко не лише співав півтисячолітніх пісень, він багато й цікаво розповідав і про історію музики: давнішої і новішої. Згадав Лисенка, що його сприймають в нас виключно як «ремейкера» народних пісень, а він же і романси писав (і не лише на вірші Шевченка: був і Гейне, і Міцкевич) і оперу «Сапфо», і музикознавчі розвідки в нього є. Про старовинне, до нотного «квадратне письмо» розповідав, яким записана досить значна кількість давніх творів, які вважалися втраченими.

Хе, харизму-таки не розгубив, навіть будучи не зовсім в тонусі. По закінченню виступу швидко десь здимів. А наступного кобзаря, Ярему Шевчука (ансамбль Костянтина Чечені, дуже рекомендую їхні «Музичні діалоги») чекала вже набагато менш численна аудиторія, я теж на третій пісні пішла.
 
Нижче викладаю на послухати одну річ. Визнаю, непристойно так кайфувати від релігійної пісні, але що я маю робити, в ньому дивовижним чином уживаються благостний голос, щирість та піднесено-урочистий настрій!.. 



Комментариев нет: