Примечание по скачиванию.

Аха, тутка є лінки на закачування. Ми знаходимо, що де є в мережі та показуємо пальцем, де взяти. Але хай там як, треба бути чесними: коли ми скачуємо піратський контент, музиканти не заробляють жодної копійки на нашій до них прихильності. Тож, ознайомитись, та бігом в магазин по "ліцензію!"

29 мая 2010 г.

Тарас Чубай (Плач Єремії) в Дніпрі. Концерт

Є кілька виконавців («виконавець» - це зовсім не те слово, бо це близькі мені люди, майже рідні, але треба якось їх означити))), які вміють мене пройняти, виносячи нагору приховане, найпотаємніше, що, здавалося, надійно заховала, примушують дихати в такт пісням та підспівувати подумки на всю горлянку. З українських то Тарас Компаніченко, часом СКАЙ та «Піккардійська терція».

Ну і, звісно ж, Тарас Чубай.


Ага, сексистський трохи, списочок, з жінками завжди непросто складається: там увесь час ротація :))


От про останнього і скажу пару слів.

Нарешті! Нарешті й до нашого мегаполісу дістався гурт «Плач Єремії»! Звісно, могли би й раніше, годків хоча б на п’ять (а не під приводом «тіпа, запобіжімо, браття, українофобському наступу!», який було озвучено. Бо вже підзадовбало постійне «рятування», вже як щось робити, то так, аби те «щось зроблене» міцно закорінилося).


Знала, в принципі, куди йшла, однак пережила дві несподіванки. Зрозуміла, що ніколи не чула, як Тарас Чубай говорить: в нього виявився досить низький голос. А друге – в нього є почуття гумору та самоіронія. Ідучи на концерт, сподівалась кайфонути від музики, а тут іще такий бонус!

Тарас співає пречудово. А особливо, коли береться за те, що йому вдається найліпше – за ліричні пісні. По-білому починаю заздрити його дружині, коли уявлю, як він їй співає. Тарас не просто співає, він звертається особисто до мене, слухаю і вірю: це через мене «неступленим півкроку залишається, півподиху у горлі застрягає».


Тарас вміло і невимушено спілкувався із залом. Чого вартий епізод, коли він узяв паузу випити води, а ми тим часом співали «Лиш вона, лиш вона», влаштувавши справжнє ревисько))) За що нас було нещадно розкритиковано )))) Далі було спільне виконання "Золотої трави». Наранок після співів трохи аж захрипла)))


То було добре, не хотілося думати про закінчення, тим паче нікуди йти.

От якби почався концерт трохи раніше, ніж він почався, то була би моя радість повна, а так, мусила забиратись незабаром після 10ї додому: Дніпропетровськ таки велике місто… (Арт-Вертепу привіт!)

Комментариев нет: